Колони

Колона – це вертикальний елемент каркасу будівлі, призначений для сприйняття навантажень від елементів покриття та огороджувальних конструкцій. Збірні залізобетонні колони використовуються при будівництві одноповерхових та багатоповерхових будівель.
Завод «Обербетон» виготовляє збірні залізобетонні колони різної довжини та перерізу.
Мінімальний розмір перерізу складає 300х300 мм, максимальний – 1200х1200 мм. Максимальна довжина колони 24 м. Колони висотою від  20 м до 24 м можуть бути виготовлені як цільними (нерозрізними), так і складеними.
Вогнестійкість збірних залізобетонних колон – R 150 (згідно ДБН В.1.1.7-2002). Сертифікат відповідності № UA1.003.0049231-13.

Параметри прямокутних колон

*За об’ємну вагу бетону прийнята величина  2500 кг/м3.
** В таблиці приведені параметри найбільш поширених колон. Завод «Обербетон» може виготовляти колони будь-яких розмірів, згідно побажань замовника.

Консольні виступи

Колони можуть бути з консолями для обпирання перекриттів, балок покрівлі, опорних елементів кранів і т.д.

З’єднання елементів колони між собою

При монтажі складених колон елементи поєднуються між собою стиком «колона-колона». Стики виконуються шляхом болтового кріплення з’єднувальних елементів, які заанкерені в окремих елементах. (рис. 1).
Також стики виконуються шляхом пропуску крізь канали випусків арматури з наступним їх замонолічуванням (рис. 2).

(рис. 1)

(рис. 2)

З’єднання колони з фундаментом

З’єднання залізобетонних колон з фундаментом виконується шляхом їх замонолічування в фундаментних стаканах (рис. 3, рис. 4).

(рис.1)

(рис. 2)

У випадку без використання стаканів – шляхом з’єднання закладних деталей колон з анкерними болтами фундаментів (рис. 5, рис. 6).

(рис.5)

(рис. 6)

При влаштуванні фундаментів за допомогою анкерів використовуються «башмаки» колон. Це – елементи кріплення, які забезпечують швидке, жорстке з’єднання між збірними залізобетонними колонами та фундаментом.  
(рис. 7).
 
Навантаження від колони передається за допомогою «башмаків» та болтів на несучу конструкцію будівлі. Готова колона кріпиться за допомогою анкерних болтів. Фіксація забезпечується за допомогою гайок та шайб, що дозволяє регулювати висотну відмітку та вертикальне положення колони. З’єднання між основою колони та нижньою конструкцією бетонується. Кількість «башмаків» в колоні залежить від її розміру, навантаження на колону, марки бетону та типу «башмаку», що використовується; розраховується індивідуально для кожного проекту.

(рис. 7)

Вузол з’єднання колони з балкою

Вузол з’єднання колони з балкою, в залежності від конструктивної схеми будівлі, може бути шарнірним (рис. 8), шарнірним з жорстким диском перекриття (рис. 9).

(рис. 8)

(рис. 9)

Допуски виготовлення (згідно ДСТУ Б В.2.6-60:2008)

1. Довжина (L)
±10 мм або L/1000
2. Переріз (а, b)
±10 мм
3. Кривизна (с)
±10 мм або L/750
4. Ортогональність перерізу (p)
±5 мм
5. Ортогональність кінцевих плоскостей (s)
±5 мм
6. Положення консолей (lk, hk)
±8 мм
7. Розміри консолей (lk, bk, hk)
±8 мм
8. Ортогональність консолі (r)
±5 мм
9. Розміщення закладних деталей (t):
— прив’язка за висотою (t1)
±15 мм
— розмір закладної деталі за висотою (t2)
±10 мм
— прив’язка за шириною (t3)
±5 мм
10. Розміщення отворів, пустот
±20 мм